ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Тема досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти: формування самостійної, ініціативної, вдумливої особистості через впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри.
Актуальність
досвіду зумовлюється
концептуальними положеннями та державними вимогами реформування освіти в
Україні, спрямованими на становлення особистості учня, розвиток його здібностей
і обдарувань. Постійно зростаючі вимоги до змісту й організації навчання та
виховання потребують упровадження ефективних педагогічних підходів.
Теоретичною
основою досвіду є
наукові дослідження вчених Л.Виготського, Д.Ельконіна, Р.Жуковської,
О.Запорожець, Н.Кудикіної, В.Менджерицької, С.Русової, О.Усової. Наполегливо
працюють у напрямі цієї проблеми відомі вчителі – новатори Ш.Амонашвілі,
М.Гузик, С.Ільїн, В.Краковський, С.Лисенкова, В.Шаталов та ін..
Інноваційна
значущість полягає в
тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у
тісному взаємозв’язку.
Практична
значущість досвіду
полягає у використанні вчителем різних способів організації ігрової діяльності
на уроках.
Сутність
досвіду полягає в
гармонійному поєднанні навчальної та ігрової діяльності молодших школярів.
Реалізація
ігрових технологій дозволяє підвищити якість педагогічного процесу, рівень
навчальних досягнень, забезпечує комфортність, емоційну задоволеність.
Технологія
досвіду містить у
собі великий арсенал різнонаправлених форм, методів, прийомів навчальної та
ігрової діяльності вчителя та учнів на уроці та в позаурочний час.
Технологія
досвіду сприяє рішенню наступних проблем:
-
підвищення ефективності уроку, як основної одиниці навчально-виховної
діяльності;
- створення
на уроках умов для отримання почуття радості і задоволення від навчання та
бажання вчитися;
-
особистісна спрямованість навчання і виховання;
-
активізація навчальної діяльності учнів на уроках;
-
розвиток пізнавальних здібностей учнів.
